Так каже Дмитро Бойчук, щойно демобілізований працівник Берегометського надлісництва, що на Буковині.
До 2023 року, коли був призваний на війну, Дмитро працював старшим майстром Мигівського лісництва. Пройшовши війну і лікування, повернувся у рідне лісництво, але вже – на вищу посаду.
Як фаховому ліснику, Дмитру запропонували стати інженером лісового господарства з відведення і таксації лісосік 1 категорії сектору таксації відділу лісового господарства філії “Подільський лісовий офіс”. А це – і більша на 24 відсотки зарплатня.
“Ми не просто зберегли за Дмитром його робоче місце, а, маючи потребу в інженерах, запропонували йому вищу посаду, – кажуть у надлісництві. – Бо такі працівники для нас дуже цінні”.
Загалом у Філія “Подільський лісовий офіс” ДП “Ліси України” зараз працює 116 демобілізованих працівників.
Дмитро Бойчук, на війні з позивним «Лісник», приступив до роботи кілька днів тому. Каже, для тих, хто повернулися з війни, ліс – найкраща реабілітація, коли ти залишаєшся сам на сам із природою. Та найголовніше, чоловік дуже любить свою роботу, ліс – його рідна стихія.
“Коли ми з полігону поїхали на нашу першу позицію у Донецьку область, це був Серебрянський ліс, – розповідає Дмитро Бойчук. – Ліс був дуже гарний, а через постійні бої дуже постраждав. Я воював у 4-й бригаді «Рубіж» Нацгвардії. Був навідником міномета, і тут мені дуже допомагали знання з геодезії та загалом знання лісу. Потім півтора місяці був на навчаннях у Німеччині. Але скажу чесно, від своїх побратимів я навчився не гірше, ніж закордоном. На початку 2024 року ми поїхали на позиції у Луганську область і були там майже рік”.
Після кількох місяців на передовій, Дмитро переніс гіпертонічний криз, лікування, стентування, отримав відповідну групу. Пройшов психологічну реабілітацію. Відновився. Хоча, каже, стерти з пам’яті пережите неможливо…
У своєму рідному лісництві Дмитро Бойчук почувається дуже добре. Колеги, як от лісничий, теж пройшли війну. Та й загалом з лісом пов’язана більша частина життя Дмитра. Коли навчався у Сторожинецькому лісовому фаховому коледжі, його, до речі, закінчив з відзнакою, паралельно працював майстром лісу. А у 2004 році закінчив магістратуру інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ ім. Ю.Федьковича. А ще Дмитро непогано малює, після школи, перед службою в армії, навчався у художньому училищі.
“Ліс справді лікує, – зізнається наш герой. – Особливо, коли я заходжу сюди, бачу свої плоди. Часто люди кажуть: ліс не відновлюється. А я бачу перед собою дерева, які посадив 10 років тому і зараз це гарний ліс-молодняк. Ліс відновляється, просто люди часто не помічають. Зробив рубки догляду, прочищення, прохідну рубку і бачиш, що твоя праця була не даремна”.