З початку року до роботи в ДП «Ліси України» повернулися 83 воїни-лісівники. Кожного тижня в середньому це 4-5 ветеранів. Основні причини демобілізації – важкі поранення, хронічні захворювання, отримані під час служби або сімейні обставини.
На підприємстві діє спеціальна програма соціальної підтримки. Вона передбачає допомогу з лікуванням і реабілітацією, фінансову підтримку та сприяння у поверненні до професії.
Майстер лісу Красилівського лісництва Шепетівського надлісництва Віталій Куций демобілізувався 2 червня після важкого поранення, отриманого внаслідок удару ворожого FPV-дрона під Покровськом.
«Я отримав компенсацію на купівлю дров для опалення будинку – 8 тисяч гривень. 20% надбавки до посадового окладу, а також одноразову допомогу при демобілізації в розмірі мінімальної заробітної плати. У перші тижні є чимало витрат і турбот. Це те, що справді необхідно», — розповідає Віталій Куций.
Слюсар-ремонтник Попільнянської транспортної дільниці Коростишівського надлісництва Юрій Вегнер, окрім інших пільг, отримав й щорічну матеріальну допомогу в розмірі 15 тис. грн.
«Загалом підприємство виплатило мені понад 30 тисяч гривень. У мене двоє малолітніх дітей, тому в період повернення до мирного життя така підтримка стала відчутною допомогою для нашої родини. Найважливіше – це розуміння, що твою службу пам’ятають і цінують. Це мотивує працювати далі», – говорить Юрій Вегнер.
Дениса Боднарського із Жмеринського надлісництва перевели з посади майстра на лісозаготівельних роботах на посаду інженера лісового господарства з відведення і таксації лісосік.
«Головне – мати можливість залишатися у своїй професії. Я вдячний, що підприємство допомогло знайти роботу, яка відповідає моєму стану здоров’я», – каже Денис Боднарський.
А у разі потреби тривалого лікування підприємство може надати фінансову допомогу: до 50 тис. грн на медикаменти та до 100 тис. грн на хірургічне лікування (за наявності підтвердних документів).
Підтримка ветеранів – це не лише про виплати. Це про можливість повернутися до звичного життя, працювати поруч зі своїми людьми й відчувати, що твій внесок у захист України не забутий.
